Класному керівникові на допомогу

Форми  проведення  виховних заходів

Віки та епохи люди ламали голови над таємницями становлення особистості. Сьогодні головною метою школи є формування і розвиток високоінтелектуальної, свідомої особистості з громадською позицією, готової до конкурентного вибору свого місця в житті. Пріоритетним у вихованні є всебічний та гармонійний розвиток особистості, яка здатна до саморозвитку, самовиховання і самореалізації, у своїй діяльності керується загальнолюдськими цінностями і глибоко розуміє традиції свого народу.

Плануючи роботу класного керівника, ми за основу беремо план роботи школи, адаптуючи його до свого класу. Продумуючи тематику виховних заходів, враховуючи вікові та психологічні особливості учнів, задумуємось над тим, яку форму проведення обрати, щоб виховна година пройшла  не просто «для галочки», а залишила щось у душах дітей, зародилось щоб  в них «вічне і добре»  і не перетворилась на суцільний монолог вчителя із зачитуванням нотацій про погану поведінку чи успішність.

Сьогодні, для  досягнення конкретної виховної мети, класний керівник використовує різні форми проведення  виховних годин, доцільно чергує й впроваджує найрізноманітніші методи виховання. Сьогодні в арсеналі сучасного класного керівника рольові ігри, народні свята, бесіди, диспути, дискусії, класні референдуми, класні збори, прес-діалоги, вікторини, екскурсії, зустрічі з цікавими людьми, КВК, конкурси, практикуми, години  поезії,  читацькі  конференції тощо.

В чому їх зміст?

Аукціон – форма проведення виховного заходу під час проведення якого відбувається продаж з аукціону ідей, пропозицій, творчих наробок учнів за установлену, вигадану валюту. Учні - планують роботу та пишуть сценарій аукціону, розподіляють ролі, обирають ведучого, об’єднуються в малі творчі об’єднання та набирають банк ідей, висувають пропозиції. Ідеї та пропозиції продані на аукціоні становлять основу послідовних творчих дій колективу учнів, матеріалом для створення проектів, заходів тощо.

Бесіда – етична – про норми поведінки людей в суспільстві, естетична – про красу навколишніх явищ, людських стосунків і вчинків, політична – про життя держави, пізнавальна – про космос, природу.

Щоб фронтальна бесіда дала позитивний результат, педагог повинен: обґрунтувати тему як життєво важливу, а не надуману, формулювати запитання таким чином, щоб вони спонукали до розмови, спрямовувати розмову в конструктивне русло. Учнів слід залучати до оцінювання подій, вчинків, явищ суспільного життя і формувати у них на цій основі ставлення до навколишньої дійсності, до своїх громадських і моральних обов'язків. Підсумовуючи бесіду, учитель обґрунтовує раціональне вирішення обговорюваної проблеми, накреслює конкретну програму дій для закріплення прийнятої в результаті бесіди норми. Фронтальну бесіду можна проводити кількома етапами. На першому вихователь розкриває суть теми бесіди, її значення, відтак переходить до бесіди у формі розповіді. Розкриваючи зміст, він спирається на наявний в учнів запас уявлень і понять, який виявляє попереднім анкетуванням чи в індивідуальних бесідах. На другому етапі він залучає до бесіди учнів, які висловилися з приводу думок вихователя стосовно теми бесіди. На підставі цих висловлювань він розкриває суть поставленої проблеми, що допомагає учням виробити певні світоглядні поняття, пов'язані з даною темою. На третьому етапі, виходячи з аналізу конкретних фактів, наголошують на дієвому характері обговорюваної проблеми, пов'язують її з поведінкою і діяльністю учнів. На четвертому — учні усвідомлюють значення розглянутої проблеми для власної поведінки.

Брейн –ринг – форма проведення виховного заходу за прикладом телевізійної гри, в основі якої полягає змагання, де стартом є складне цікаве запитання, а фінішем – вірна відповідь. Необхідною умовою проведення є наявність декількох команд, які швидко реагують на запитання і за невеликий час приймають рішення і подають свою відповідь. Вчитель – пропонує проведення заходу та разом із учнями обирає тему брейн- рингу, формує команди, обирає капітанів і проводить збір запитань до рингу, назначає ведучого. Учні – готуються командами до участі, збирають і обробляють інформацію за темою, планують роботу з оформленням зали . Після проведення рингу відбиваються підсумки гри, нагороджуються учасники і призери

Відверта розмова – форма проведення виховного заходу за певною темою, яка є складною, особистісною і потребує певної комфортності та складення атмосфери довірливості. Ця форма виховного заходу проводиться з невеликою групо ю учнів ( якщо необхідно однієї статі). За необхідністю чи створення довірливих відносин на протязі розмови можна запросити спеціаліста, організувати проведення розмови у формі тренінгу тощо.

Вікторина – вид гри, що полягає у відповідях на усні чи письмові запитання з різних галузей знань; завдання в основному відрізняються правилами, що визначають черговість ходу, тип і складність питання, порядок визначення переможців, а також винагороду за правильну відповідь.

Гра – відтворення певних елементів предметного і соціального змісту діяльності, моделювання деяких умов і системи відносин, які є характерними для неї. Класифікація ігрових форм: дидактичні ігри (академічні, навчаючі, освітні, виховні, педагогічні), імітаційні (імітація, машинні імітації), проблемні (евристичні), ситуаційні (маніпулятивні, формуючі), рольові (організаційні, функціональні), ділові (управлінські, операційні).

Дебати – форма проведення виховного заходу, що відбувається між командами та суддями. Вчитель – разом із учнями створює дві команди із трьох членів, обирає три акредитованих судді, наглядача за часом і глядачів ( публіку). Учні – беруть участь у дебатах, які відбуваються між командами, що виголошують свою промову та метою їх є переконати суддів, які слідкують за ходом дебатів. Судді працюють за такими принципами: оцінювання команд на основі аргументів та обраними критеріями, присуджування учасникам індивідуальні бали від 0 до 30, оцінювання додержання сутності питання, технологій та помилок. Виступи команд і відповіді до 5 хв. Завершуються дебати – обговоренням ходу дебатів суддями, проголошенням результатів (оцінка і аналіз дебатів)

Дискусія – дослідження, колективне обговорення спільного питання, обмін думками, ідеями. Мета – виявити відмінності в розумінні питання і в товариській суперечці встановити істину, прийти до спільної точки зору.Основні завдання дискусії: знайти істину з'ясувавши різні точки зору, що сприяє не лише поглибленню знань, а й формуванню світогляду; виховувати в учнів культуру спілкування; навчити просто і зрозуміло висловлюватися, переконливо доводити точку зору, спокійно вислуховувати аргументи опонента тощо. Дискусія - це форма демократичного спілкування, що має такі переваги:  дає змогу організувати живе спілкування, залучити всіх або більшість учнів до обговорення певної проблеми; передбачає напружений мисленнєвий процес, адже роздуми щодо проблеми, яку обговорюють під час дискусії, стимулюють мовну активність і самостійність судження.

Диспут –форма проведення виховної роботи під час якої відбувається спілкування людей, які стоять на різних ідеологічних, політичних, моральних позиціях, це суперечка , зіткнення протилежних думок. При проведенні диспуту обговорюються проблемні питання, відстоюються різні точк и зору, факти, аргументи. Вчитель – веде диспут, заздалегідь готується до його проведення, проводить мозковий штурм або анкетування за допомогою який обирає разом із учнями тему диспуту. Учні – об’єднуються у малі групи за різними протилежними позиціями, готують аргументи, фактичні матеріали, які поможуть відстоювати свою точку зору на проблему. Закінчується диспут прийняттям одного рішення, бачення проблеми.

Ділова гра – дозволяє учасникам стати причетними до певної ситуації, навчитися елементам операційної діяльності, даючи можливість розвитку уяви, творчої ініціативи, виробленню стратегії поведінки, рішучості, прийняттю неординарних рішень в умовах невизначеності. Гра передбачає подачу матеріалу в динамічному розвитку, конкретна ситуація розглядається у всій різноманітності зв’язків з іншими сферами професійних знань.

Жива газета — форма проведення пізнавальної і організаційної справи-огляду, що складається із серії коротких виступів, автори-виконавці яких в образній формі повідомляють про новини з життя колективу, дають оцінку справам та розкривають перспективу на майбутнє. За допомогою живої газети члени колективу оцінюють позити вні і негативні сторони життя на протязі 15-20 хвилин. Матеріалом для випуску газети може стати: позитивний досвід колективу, визначні події, конфлікти, плани, перспективи у розвитку колективу, привітання тощо. Весь матеріал подається у вигляді сценок, „живих картинок ” , карикатур, шаржів, інтерв’ю, загадок, частівок, жартівливиход, картинок, слайдів, демонстрації фотоматеріалів тощо. Газета має певні рубрики, своїх кореспондентів, журналістів . Вчитель - організовує підготовку матеріалів до випуску газети, рецензує, доповнює, узагальнює їх. Учні – працюють над створенням випуску газети, збирають та обробляють матеріал, готують свої виступи

Зустріч – форма проведення колективного, групового заходу на яке запрошуються гості (представник громадської організації, підприємства, видатна людина, герой, ветеран, вчитель,  або спеціаліст: юрист, лікар, бібліотекар, міліціонер тощо). Вчитель веде розмову, представляє запрошеного, задає запитання, розпочинає дискусію. Запрошена людина виступає із розповіддю, доповіддю, демонструє наочність, веде анонс подій, відповідає на запитання учнів, аргументує свої думки , пропонує доказові матеріали тощо. Учні – слухають, обмірковують, задають запитання, приймають участь у дискусії.

Заочна подорож — уявне переміщення якоюсь певною територією з ціллю її вивчення, а також із загальноосвітньою, пізнавальною, спортивною цілями.

Інтелектуальна гра – форма проведення виховного заходу із метою підвищення інтелектуального рівня учнів. Вчитель – пропонує скласти раду справи, готує інтелектуальні завдання і проводить набір учнів у команди, запрошує журі. Учні – готуються до проведення гри, обробляють інформацію, джерела, обирають капітана, визначають термін проведення гри і критерії оцінювання

Круглий стіл — форма публічного обговорення чи висвітлення якихось питань, коли учасники висловлюються у визначеному порядку; обговорення проблем з рівними правами учасників. Вчитель – висуває пропозицію і разом із учнями складає перелік проблем із життя колективу, які потребують негайного вирішення. Учні – обговорюють проблем і вирішують ті, які виносяться на обговорення за круглим столом, обирають ведучого. Правила проведення заходу : визначити проблему та причин и її виникнення, отримати різні погляди на проблему, виначити протилежні і східні позиції, визначити думку колективу що до її розв’язання, скласти перелік справ щодо її вирішення проблеми

Лекція – розгорнутий і організований в доступній формі системний виклад тієї чи іншої проблеми соціально-політичного, морального, ідейно-естетичного змісту. Логічним центром лекції є якесь узагальнення, а конкретні факти служать ілюстрацією.

Проект – проект, як об’єднана навчально-пізнивальна творча діяльність учнів-партнерів, які мають спільну проблему, мету, способи діяльності, узгодженні методи, спрямовані на досягнення загального результату сумісної діяльності.Головним девізом проектної діяльності школяра є «Все, що я пізнаю, я знаю для чого це мені треба і де я можу ці знання застосовувати».Створення проекту проходить за певними етапами. В проектній діяльності виявляються три етапи: 1 етап – підготовчий Відбувається підготовка проекту, визначаеться тема і мета проекту. Учні: обговорення, пошук інформації. Вчитель  мотивує учнів, допомогає у постановці завдань. Далі проходить планування проекту: а) визначення джерел, засобів збору, методів аналізу інформації, засобів представлення результатів; б) установлення критеріїв оцінки результату і процесу. Учні: формулюють завдання і виробляють план дій. 2 етап – практико-виконавчий Відбувається збір інформації (спостереження, робота з літературою, анкетування, експеримент). Учні: збирають інформацію. Вчитель: спостерігає, непрямо керує діяльністю. Далі проводиться аналіз інформації, формулювання висновків. Учні: аналізують інформацію. Вчитель: корегує, спостерігає, радить. Потім проходить оформлення результатів діяльності. Учні: виконують технологічні операції, здійснюють самоконтроль. Вчитель: контроль за якістю оформлення. 3 етап – заключний: На якому відбувається підготовка проекту до захисту. Подання й оцінка результатів (усний, письмовий звіт та оцінка результатів і процесу дослідження за вчасно встановленими критеріями), а далі презентація проекту, захист, оцінка проекту та оголошення результатів. Учні: готують проект до презентації та захисту, подають критерії оцінки, презентують та захищають проект. Вчитель: оцінює роботу учнів.

Прес-конференція – захід, що проводиться у випадках, коли є значуща новина, і окрема відома особа, безпосередньо пов'язана з цією новиною, бажає дати свої коментарі з цієї новини, які були б цікаві і важливі для громадськості. Зазвичай під час прес-конференції її учасники відповідають на запитання «журналістів», прямо або побічно пов'язані з темою прес-конференції.

Рольова гра – форма проведення виховного заходу у вигляді гри, в якій розігруються певні ролі з метою вирішення виховних завдань або прийняття вірного рішення. Це може бути розігрування ситуації із розподілом ролей у діючій фірмі,фабриці зірок тощо. Вчитель – об’єднує учнів у малі групи та роздає невеликі завдання для виконання: програти ситуацію описану у завданні за ролями. Педагог виконує роль ведучого, який читає текст від автора. Учні – обговорюють ситуацію, розподіляють ролі, а потім розігрують ситуацію, сюжет за ролями, які виконують (зі словами або пантомімою, невербально). Після проведення гри вчитель разом із учнями підводять загальні підсумки, визначають кращого гравця, актора

Тренінг – це форма організації виховання, яка використовує інтерактивні методи і дає можливість учасникам під час спілкування в комфортній емоційній атмосфері обмінювати ся досвідом й знаннями з метою отримання нових знань та засвоєння навичок, це цікавий процес пізнання себе та інших в довірливій атмосфері. Просвітницький тренінг – це активне поширення знань, інформаційна підтримка та позитивний вплив й перетворення отриманих знань у реальні мотиви поведінки. Темою просвітницького тренінгу може стати ЗСЖ. Вчитель - організує проведення тренінгу за певними умовами, готує допоміжні матеріали, веде тренінгові заняття. Учні – приймають участь у проведенні тренінгу, готують завдання в малих групах, обговорюють ситуації, презентуют ь свої групові напрацювання

Усний журнал – форма проведення інформаційно-аналітичної діяльності учнів, в ході якої збирається, оброблюється інформація про важливі події із життя колективу або повідомлення про якийсь об’єкт тощо. Вчитель – організує роботу учнів, подає завдання, разом із учнями складає план підготовки випуску усного журналу, розробляє рубрики, організує проведення збору інформації. Учні – працюють над випуском усного журналу, проводять збір інформації, фотографують, беруть інтерв’ю, проводять соціологічне опитування, анкетування, працюють над збором достовірної інформації про об’єкт або подію тощо. Усний журнал проводиться у вигляді повідомлень за певними рубриками, демонстрацією фото, слайдів, розігруванням сценок. Випуск усного журналу можна присвятити не тільки висвітленню події із життя колективу, але й визначній події, ювілею видатної людини ( письменника, художника, поета, народного героя) або ознайомлення учнів із видом, жанром мистецтва, розгляданню історичних подій, творчому шляху видатної людини тощо

Філософський стіл –– форма проведення виховної роботи, спрямованої на допомогу учням старшої школи у питаннях філософських і соціальних проблем. Вчитель – заздалегідь пропонує учням до обговорення не більш 5 питань і задає завдання – знайти відповідь у філософській літературі. Перед початком заходу вчитель об’єднує дітей у малі групи, які сідають за круглий стіл та беруть участь у філософському диспуті. Темою круглого столу може стати поняття: совість, воля, щастя,духовна культура, зміст життя тощо. Учні – готуються до заходу, працюють над джерелами інформації, під час проведення заходу, спираючись на отримані знання та користуючись філософським словником і спецлітературою приймають участь у філософській дискусії , підводять підсумки бесіди. Колективна інтелектуальна робота пошуку соціального значення і особистісного смислу явищ життя. Призначення даного групового дійства полягає в розвитку уміння дивитися на дійсність з позицій загально існуючого погляду на навколишній світ, реалізації основної функції людини – мислити.

Школа етикету – форма проведення одного або серії виховних заходів, спрямованих на вироблення норм, правил поведінки учнів у громадських місцях, школі, театрі, транспорті, дискотеці, святі тощо. Школа етикету навчає учнів етичним нормам поведінки людей у суспільстві. Вчитель - готує матеріал для проведення школи етикету ( життєві ситуації, уривки із літературних творів,листів до редакції тощо), які обговорюються, розігруються дітьми. Педагог керує процесом вироблення разом із учнями загальних правил поведінки, установлення етичних норм спілкування. Учні – приймають участь у розігруванні ситуацій, обговорюють ситуації, надають оцінку вчинкам, знаходять вірне рішення. Разом із вчителем створюють проект правил етичного спілкування дітей у колективі, суспільстві, проводять захід запитань і відповідей.