В боротьбі за Україну

Автор: заступник директора з виховної роботи   Маринич С.А.

Навчальний заклад: Фастівська вечірня загальноосвітня школа ІІ-ІІІ ступенів

Виховний захід для учнів 10-11 класів

В боротьбі за Україну

Мета:Розкрити суть, причини трагедії під Крутами, показати взаємозв’язок минулого та сьогодення нашої держави, виховувати почуття національної гідності, гордості за свою Батьківщину та народ, повагу до історії власного народу.

Хід заходу

Ведуча:  Кажуть, якщо урок історії не засвоїти, то історія повториться знову…

Ведучий: Повернемося на століття назад і спробуємо визначити, наскільки добре українці вчаться на своїх помилках.

Ведуча: Що для Вас є дата 29 січня?

Ведучий: Це звичайний січневий день? Чи можливо, день народження ваших друзів?

Чи просто день в календарі?

Ведуча: 29 січня 1918 року в історії України з’явилася нова сторінка, щедро полита молодою кров’ю, назва якої – Крути!

Ведучий: Крути – це великий перелом на межі двох століть. Ми вчитуємось у цю сторінку історії. Читаємо і не розуміємо: чому так сталось? Чому ніхто не помітив у той радісний час визволення України, що на нашу землю насувалась чорна тінь?

Відео: Недооцінений урок історії. Герої Крут. (https://www.youtube.com/watch?v=Bd3t87R4Cd8)

ЧИТЕЦЬ

Сипле сніг:
М'який, ласкавий,
Білий сніг.
Всідолини засипає,
Вже й нема доріг.
Рівномірно, безупинно
Налітає, що аж страх:
Щоб наш спомин не загинув,
У сніжинках,
У крижинах,
В молодих серцях.

Так давно і так далеко...
— Чуєш?
Чуєш битви клекіт
У сніжаній млі!

Здаля станція чорніє,
В'ються зимні рейки-змії,
Світ захлинувся в завії...

— Там, ось там — вони!

— Наші!
Такі, як з нами, у школі:
Ганяють м'яча по спортовому полі,
З нами танцюють під звуки пластинок.
Ледве видні в снігу...

— Приціл!
— Наказ!
І — постріл!
— А що, коли згинуть?

Впав один!
Криваве чоло
Розцвітає на білому полі...

— Лиш один?
— Що — один?!
Стоять на сторожі волі!

Смалить холодний металь
Скостенілі руки.
Над колискою в них
Ще козацькі шаблюки,
Над труною у них...

Скільки ж їх?
Згублені чорні цятки
У всесвітній завії.
За плечима в них —
Київ від жаху німіє:
— З Бахмача йде Муравйов!
— Арсенал вибухає криваво!..
На незвичних плечах
Спочиває сьогодні Держава.
Невправна сьогодні рука
Накладає стрічки кулемета...

Летять із Берестя вістки
І скиглять, наче птиці, на лету:
— Пи-тає- світ, Роз-ка-жіть! —
Стукотять телеграфів питання,
— Чи-Ки-їв-ще-наш?... Стогоном їм:
— Київ наш, пе-ре-ка-жіть!...

А надія остання:
Триста гарячих сердець —
Ранку непевне світання...

Роздирають повітря іскристо:
— Приціл!
— Готові! Вистріл!

Це — Крути:
Пліч-о-пліч зійшлося минуле з майбутнім

В ніч котру вже безсонну,
Що довгоїї не забути,
Світ підпис кладе під порукою миру.
Усмішки... Прихильні усі,
Вітають послів України.
Дроти гудуть звідусіль,
Вістка у Київ спішить,
Невідібрана гине:
Київ мовчить...

А під Крутами
В снігу покинені квіти:
Милі дівчат,
Сестрам брати,
Матерей постріляні діти:
Наші...

Зловіщими рейками
Мчаться вагони ворожі
Ніхто не перейме,
Ніхто не поможе:
В постелі білій сплять
І тиша над ними,
Як колись була,
В невоєнні зими...

Сходить весна.
Рушив прадавній Дніпро.
На Хрещатику знов забруньчіли каштани.
Наближаються валкою з Крут
Під вагою несвітською сани.
У чорноземі риють сліди:
Невигійні, болючі.
Розцвітають шликами сади
І піснями козацькими кручі.
Прадідівські шаблюки в руці,
Паполомою сідлані коні.
Київ весь за трунами гряде,
У німому поклоні.

Під Центральною Радою
Море народу.
Перед ворота
Грушевський виходить,
Що стародавнього знав таємниці,
Привітати борців
На порозі столиці.
У майбутні віки
Його погляд одвертий:
— „За Вітчизну хто вмер,
Той не знатиме смерти!"
На Аскольдів заквітчаний горб
Піднімаються сани.
Розвивається Київ старий —
Молодими листками.

Ведуча: Світова історія знає багато жертв в ім’я ідей, але аналогічної Крутам не було.

ЧИТЕЦЬ

Між горами в лісі сумують смереки,

Шумлять молоді ясени,

В окопах глибоких, в могилах високих

Лежать України сини.

Несіть їм, дівчата, і сльози, і квіти,

Нарвіть, юнаки, сон-трави,

Вони теж хотіли кохати і жити

Були молодими, як ви.

Нелегко їм було у землю лягати

Тоді, як горіла вона,

І нині їм тяжко під нею лежати,

Хоч квітне вже волі весна.

Віддайте хвалу їм, віддайте їм шану

За муки, за кров пресвяту.

ЛюбітьУкраїну, Вітчизну кохану –

Не тільки в піснях  і цвіту.

Любіть і відгоньте віднеї злі сили,

З якої б не йшли сторони,

Любіть її так, як повстанці любили,

І так бороніть, як вони.

Моя Україно, живи для краси,

Для слави, для щастя і долі.

Ніколи ні в кого хлібів не проси,

Будь вільна, як вітер у полі.

Довіку її нескують ланцюги

І наміри люті ворожі.

Стоять її вірні сини навкруги

Зшаблями в руках насторожі.

Вони присягають на вірних шаблях

І жити, і вмерти з тобою,

І рідні знамена за тебе в боях

Ніколи не вкриті ганьбою.

Відео «Ніколи не плач» (https://www.youtube.com/watch?v=Bc2gb9P7f6Q)

Ведучий: В січні 1918 року більшовики вперше захватили Київ і всі три тижні, поки Київ був у їхній владі, грабували та вбивали місцевих жителів. «Такого Київ не бачив ще з часів монголо-татарської навали ХІІ століття». Це порівняння неодноразово зустрічається в згадках киян, яким довелось пережити ті страшні часи.

Ведуча: Страшно було розмовляти українською мовою, носити вишиванку, бути прихильником незалежної України. В місті за той час  більшовики розстріляли 5 тисяч людей. 200 українських гімназистів знищили за те, що вони були записані в бойовий  курінь і вільне козацтво. Розстріляли і тих, хто не хотів вступати до радянського війська.

Ведучий: Чи був засвоєний страшний урок?

Ведуча: Урок, після якого слідували мільйони смертей українців?

Ведучий: Героїв Крут сьогодні називають «Кіборгами ХХ століття». З ким вони асоціюються у вас?

Ведуча: Воїни АТО. Захисники Донецького аеропорту. 1918- то далеко, а війна на сході України триває зараз.

Відео «Річниця трагедії у Донецькому аеропорті» (https://www.youtube.com/watch?v=Umqk7edcFpo)

Ведучий: Воїни АТО. Сьогодні вони нас захищають від того ж ворога, що і молоді хлопці-гімназисти та студенти у далекому 1918. Вони стоять на сході України для того, щоб знов орда зі своєю ненавистю до всього українського не розгулювала українськими містами. Бережуть наш мирний сон.

Ведуча: Не всі повертаються додому. Не всім судилося здійснити свої мрії.

Ведучий: Одним із тих, чиє життя обірвалося у розквіті, став наш з вами земляк Іван Ступак. 29 січня 2015 року його серце зупинилось.

Відео: «Герої не вмирають! Фільм шостий: Іван Ступак» (https://www.youtube.com/watch?v=ILwfZ-Tkktc)

Ведуча: Герої не вмирають. Вони  живуть у пам’яті  і  справах наступних поколінь. Тож вшануймо пам’ять всіх полеглих за долю Незалежної, вільної України хвилиною мовчання.

ХВИЛИНА  МОВЧАННЯ.

Ведуча: Перед розстрілом студентів, які потрапили в полон під Крутами, вони співали Гімн України.

Ведучий: Співали Гімн України курсанти Севастопольського Нахимівського училища при піднятті прапора РФ.

Ведуча: Перед останнім боєм співали Гімн Кіборги.

Ведучий: Заспіваймо ж і ми Гімн “ Ще не вмерлаУкраїна “.

 Звучить  Гімн  України.

 Ведуча: Щоб історія не повторювала свої уроки, потрібно їх вчасно засвоїти.

Ведучий: Кажуть, хто не пам’ятає свого минулого, той не достойний мати майбутнє.

Ведуча: Тож заради своїх нащадків, будьте достойними синами і доньками нашої неньку України - вчіть її історію, плекайте її мову, бережіть її культуру.

ЧИТЕЦЬ

Як з непідкореного народу

Повстане месник в боротьбі,

Козацького лихого роду

В народнім смутку і журбі.

Мечем розжене злії хмари,

Що стільки років нас гнітуть

І залагодить наші чвари,

І Схід, і Захід розцвітуть.

Розквітне наша Україна -

У серці кожного вона.

І стане нація єдина,

Бо Україна в нас одна!

Список використаних джерел:

1. Сценарійвиховного заходу “Над Крутами – круки”: [Електронний ресурс].2015. URL:http://erudyt.net/vixovni-zaxodi/pamyati-herojiv-krut/stsenarij-vyhovnoho-zahodu-nad-krutamy-kruky.html.

2.  Храплива Леся –Крути (1972) - Бій під Крутами [Електронний ресурс]. URL:http://kruty.org.ua/poezija/110--1972

3. В. Рильський. Україна в нас одна. [Електронний ресурс]. 2015.URL:http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236886