Здоров'я дітей

Педагогічна рада
Тема : Формування у дітей свідомого ставлення до власного життя і здоров'я

 Мета: визначити можливості, умови та основні напрями вдосконалення педагогічної діяльності з формування здорового способу життя.

Завдання:

1.  Визначити рівень володіння педагогами школи теорією питання зі здоров'язберігаючих технологій; розробити  рекомендації щодо впровадження здоров'язберігаючих технологій у навчально–виховний  процес.

2.  Вивчити досвід роботи установи з використанням здоров’язберігаючих

технологій.

 3. Визначити можливості, умови та основні напрямки вдосконалення педагогічної діяльності з формування здорового способу життя учнів в школі.

 Форма проведення: круглий стіл

Епіграф: «Без здоров’я і мудрість незавидна, і мистецтво бліде, і сила в’яне , і багатство без    користі, і слово безсиле».

Герофіл                                                                                                                                                                              

Вступне слово заступника директора з виховної роботи. Вітаю Вас у школі яка виконує місію добра, людяності.  Переконана, що кожен із вас - подарунок світові в цілому та школі, в якій всі працюємо.

Вправа Привітання.   Погляньте один на одного, посміхніться і  побажайте сусіду справа чогось доброго.

Виступ директора  школи.

Відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» пріоритетним завданням сучасної української школи є навчання людини вдумливого ставлення до власного здоров’я і здоров’я оточуючих як найвищих цінностей . Проблема збереження і розвитку духовного й фізичного здоров'я   молодого покоління української нації постійно зростає. Зумовлено це такими чинниками, як радикальна соціально – політична трансформація суспільства, політичні та економічні проблеми країни, глобальна екологічна криза, зростання рівня захворюваності  громадян, зниження їх працездатності. Особливо виражене погіршення  фізичного,  психічного, розумового розвитку і працездатності серед дітей та молоді. За даними Міністерства охорони здоров'я України, серед школярів спостерігаються:

- функціональні відхилення у  діяльності різних систем організму – у 50%,

- функціональні відхилення серцево–судинної системи – у 27%,

-  нервово – психічні  розлади – у 33%,

- захворювання органів травлення – у 17%,

- захворювання ендокринної системи – у 10%.

А за даними Міністерства освіти і науки України, 36% учнів        загальноосвітніх шкіл мають низький рівень фізичного здоров'я , 34%- нижчий за середній, 23%- середній, 7%- вищий за середній і лише 1%- високий. Тож зрозуміло,   чому відхилення у стані здоров'я мають майже 90% студентів, а понад 50% з них –    незадовільну фізичну підготовку.

Нині на здоров'я молоді впливають чинники, дія яких раніше була значно меншою, особливо це помітно у підлітковому та юнацькому віці. Йдеться, зокрема  про зниження  фізичного і підвищення нервово – психологічного навантаження,   інформаційне перевантаження, стрімке поширення серед молоді шкідливих звичок.

Причини зростання захворюваності учнів і студентів також пов’язують із недоліками  у системі шкільної і вищої освіти, з тими чинниками навчальної діяльності, які  призводять до перенапруження нервової системи і заважають створенню належних умов для задоволення потреб у самопізнанні, самовдосконаленні й самореалізації.  Через перенавантаження навчання більшість учнів і студентів страждають на недостачу рухової активності. На стані здоров'я позначаються також відсутність навичок організації ефективного навчання, здорового дозвілля, правильного харчування.

 Розрізняють вісім основних чинників ризику для здоров'я молоді: надмірна вага, хронічні захворювання, небезпечна сексуальна поведінка, зниження фізичної активність, психологічний дискомфорт, куріння, вживання алкогольних напоїв,  наркотиків.

Питання подолання шкідливих звичок серед молоді особливої актуальності набуло  на початку 90-х років минулого століття у зв’язку зі стрімким поширенням тютюнопаління, алкоголізму, наркоманії.

Стан здоров'я є одним із вирішальних чинників особистості молодої людини. Він певною мірою визначає вибір майбутньої діяльності, можливість  всебічного розвитку особистості, її соціального ствердження. Стан  здоров'я також впливає на загальну підготовленість людини, її духовний і фізичний розвиток, майбутні досягнення у сфері професійної діяльності.

                    

      Що для вас є ЗДОРОВ'Я ?

     Об’єднайтеся для роботи в групах.

Завдання: створити і захистити свою модель здоров'я. Далі поміняйтеся створеними моделями  і зруйнуйте їх .

Запитання для обговорення:

Що ви відчули, коли побачили зруйновану модель?

 Що легше було – робити чи руйнувати?

           

Здоров'я особистості розглядається як інтегративна характеристика  якості здорового, психологічного і фізичного розвитку індивіда, що забезпечує його повноцінну участь у різноманітних сферах соціального життя й діяльності як суб’єкта праці, пізнання, спілкування й творчості. Всесвітня організація охорони здоров'я  підкреслила розуміння здоров'я не тільки як відсутність хвороб, а й як стан соціального, культурного й духовного благополуччя людини. У понятті «здоров'я» поєднано такі його основні компоненти:  фізичне, психічне, розумове і духовне.

Загальновідомо, що ефективним засобом збереження і вдосконалення здоров'я є здоровий спосіб життя – певний стиль життєдіяльності особистості, який ґрунтується на культурних нормах, цінностях, формах і способах діяльності, що зміцнюють здоров'я і сприяють гармонійному, фізичному, духовному і соціальному розвитку.

Здоровий спосіб життя включає такі основні елементи: раціональний режим праці і відпочинку, викорінення шкідливих звичок, оптимальній руховий режим, особисту гігієну, раціональне харчування тощо.

В умовах сьогодення також актуалізується проблема формування свідомого ставлення особистості до власного здоров'я. Чому саме школі відводиться значна роль у вирішенні цієї проблеми? Тому, що саме вчителі загальноосвітніх закладів мають вплив на всі складові здоров’я.

Мозковий штурм. Які причини недоліків формування здорового способу життя молодів ви можете    назвати?

                

 Виступ заступника директора з НВР:

Які ж умови і чинники шкільного життя надають руйнівну дію на здоров'я дітей?

Перший – це інструктивно–програмуючі методики. Весь навчальний процес спрямований на закріпачення дитячого організму в режимі постійного сидіння. При такому психомоторному закріпаченні дитина в початкової  школі  вже  через 10-15 хвилин випробовує нервово – психічні навантаження, що ведуть до ранньої стенокардії, короткозорості і сколіозу. У неї пригнічується і паралізується загальний  тонус організму.

Другий фактор – згубний для здоров'я -  закриті приміщення,   заповнені одноманітними штучно створеними елементами. При  цьому пригнічується емоційна сфера дітей, пригнічується імунітет, не реалізується їх   генетична програма.

Третій фактор.   Словесно – інформаційний – вербальний принцип побудови навчального процесу. Книжкове вивчення життя передбачає некритичне     сприйняття готової інформації. При цьому пригнічується творчість дітей, яка закладена  в них природою, вони не можуть самостійно мислити і міркувати.

Четвертий фактор – це методики, які лежать в основі навчального процесу,що руйнують  цілісне сприйняття світу.

П’ятий фактор – це надмірне захоплення методиками «інтелектуального» розвитку на шкоду чуттєвого, емоційно – образного. Навчання дітей комп’ютеру призводить до  «шизоїдної інтоксикації» свідомості. Реальний світ у дитини замінюється штучним, віртуальним, що веде до розпаду найважливішою психічної функції уяви. І як наслідок раннє формування шизоїдно–психічної конституції.

Додатково до всіх цих чинників в останнє десятиріччя в школу увійшли здоров’язберігаючі інновації:

- Заміна парт на столи, що призвело до ранньої втрати зору і порушень постави.

- Заміна каліграфічного письма пір’яною ручкою  на безвідривне кульковою.

У зв’язку з цим зросли стомлюваність, неврівноваженість, агресія.

- Заміна електролампового  освітлення на високоякісне люмінесцентне, яке пригнічує  внутрішні біоритми дитини, впливає на ритми головного мозку; після введення предмету «інформатика» додалося і випромінювання від  дисплеїв і комп’ютерів .

- Скорочення або вигнання зі школи уроків праці. Школа випускає безруких, безвольових  людей, які не вміють продуктивно працювати і цінувати свою і чужу працю, а тому  морально неповноцінних.

- Нескінченні зміни змісту освіти та навчальних планів; результати «інновацій» не оцінюються медиками.

Отже, які цілі повинна поставити національна  освіта зі збереження і розвитку здоров’я  підлітків, забезпечення їх особистості.

 Вправа   « Мозковий штурм». Які цілі повинна поставити перед собою національна освіта зі збереження життя і здоров’я підлітків?

Як можна забезпечити досягнення цих цілей?

Учитель, володіючи сучасними педагогічними знаннями, при постійній взаємодії   з учнями, їхніми батьками, планує й організовує свою діяльність з урахуванням пріоритетів збереження та зміцнення здоров'я всіх суб’єктів педагогічного процесу. У своїй роботі він  звертається до різноманітних педагогічних технологій.

Виступ заступника директора з виховної роботи.

Технологія – це системний методи створення, застосування знань з урахуванням   технологічних і людських ресурсів  та їх взаємовпливу, що має меті оптимізацію форм  освіти (ЮНЕСКО).

  

Минулого року ми проводили засідання Педради на тему «Здоров’язберігаючі  технології у навчально-виховному процесі».

Давайте пригадаємо, що таке здоров’язберігаючі  технології та їх  класифікацію:

- російський вчений М.Безруких :  під здоров’язберігаючими  технологіями треба розуміти всі педагогічні технології, які не шкодять здоров’ю учнів.

- Н.Смирнов: «Якщо здоров’язберігаючі  технології пов’язані з вирішенням тільки   здоров'яохоронного  завдання, то до них належатимуть педагогічні проблеми, методи   та технології, які не шкодять прямо чи побічно здоров’ю учнів  та вчителів,   забезпечують їм безпечні умови перебування, навчання та роботи в загальноосвітньому  закладі».

- деякі вчені пропонують відокремити поняття «здоров'я зберігаючі виховні технології, розуміючи під ними ті технолого-педагогічні технології, програми, методи, які  спрямовані на виховання в учнів культури здоров'я, особистих якостей, що сприяють його збереженню та зміцненню, формування уявлено про здоров'я як цінність, а також    на здоровий спосіб життя.

 - учителі – практики України, які працюють над цією проблемою («Європейська      мережа шкіл сприяння здоров’ю») доповнюють зміст ЗЗТ поняттям здоров’язберігаючі     заходи» і реалізують їх через:

         - диспансеризацію учнів;

         - «Дні здоров'я та туристичні походи»;

         - шкільні спортивні свята;

         - бесіди про здоров’я з учнями;

         - бесіди про здоров'я з батьками;

         - вітамінізацію;

         - факультативи з проблем здоров'я та здорового способу життя;

         - ведення листів здоров'я та стіннівок на оздоровчу тематику тощо…

Аналіз класифікацій існуючих здоров’язберігаючих технологій дає можливість виокремити такі типи (О. Ващенко):

-         здоров’язберігаючі – технології, що створюють безпечні умови для перебування, навчання та праці в школі та ті, що вирішують завдання раціональної організації виховного процесу (з урахуванням вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних норм), відповідність навчального та фізичного навантажень можливостям дитини;

-         оздоровчі – технології, спрямовані на вирішення завдань зміцнення фізичного здоров’я учнів, підвищення потенціалу (ресурсів) здоров’я: фізична підготовка, фізіотерапія, аромотерапія, загартування, гімнастика, масаж, фітотерапія, музична терапія;

-         технології навчання здоров’ю – гігієнічне навчання, формування життєвих навичок (керування емоціями, вирішення конфліктів тощо), профілактика травматизму та зловживання психоактивними речовинами, статеве виховання. Ці технології реалізуються завдяки включенню відповідних тем до предметів загально-навчального циклу, введення до варіативної частини навчального плану нових предметів, організації факультативного навчання та додаткової освіти;

-         виховання культури здоров’я – виховання в учнів особистісних якостей, які сприяють збереженню та зміцненню здоров’я, формуванню уявлень про здоров’я як цінність, посиленню мотивації на ведення здорового способу життя, підвищенню відповідальності за особисте здоров’я, здоров’я родини.

Що робить наша школа з метою збереження здоров'я учнів та формування мотивації на здоровий спосіб життя в учнів?

Робота адміністрації школи по впровадженню ЗЗТ:

- створення комфортних умов навчання (розклад уроків, перерв);

- контроль за дотриманням санітарно – гігієнічних  умов приміщення школи; - створення сприятливих умов для охорони та зміцнення здоров'я учнів;

- естетичне оформлення інтер’єру школи;

- організація викладання курсів за вибором, факультативів «Майбутнє починається  сьогодні», «Захист себе від ВІЛ», «Основи здоров'я», «Основи виживання»;

- складання виховного плану школи з урахуванням  заходів щодо формування   здорового способу життя;

 - проведення педради «Використання здоров'я зберігаючи технологій.

 - контроль за впровадженням ЗЗТ;

 - проведення загальношкільних батьківських зборів.

  

   Вправа «Презентація». Завдання: розповісти про власну роботу як вчителя та класного керівника щодо збереження життя та здоров’я учнів.        

Погляньте  на таблицю «Критерії раціональної організації уроку». Чи є вам що додати до своїх виступів?Спробуйте визначити для себе, що у вас вдається добре, а що вам потрібно удосконалити.

Таблиця «Критерії раціональної організації уроку».

1. Обстановка і гігієнічні умови в класі: температура і свіжість повітря, раціональність освітлення класу і дошки, наявність (відсутність монотонних, неприємних  звукових подразників тощо.

2. Кількість видів навчальної діяльності: опитування учнів, лист, читання, слухання,  розповідь, розглядання наочних посібників, відповіді на питання, вирішення завдань,  прикладів тощо. НОРМА 4-7 видів за урок.  Одноманітність уроку сприяє стомленню школярів, як буває на контрольній роботі. Твір – більш творче завдання, і  коефіцієнт стомлення при   цьому трохи нижче. Навпаки: часта низка змін однієї діяльності іншою вимагатиме в учнів додаткових адаптаційних зусиль.

3. Тривалість і частота чергування різних видів навчальної діяльності, Орієнтовна   норма 7 – 10 хвилин.

Кількість видів викладання: словесний, наочний, аудіовізуальний, самостійна

робота тощо. Норма:  не менше трьох .

4. Чергування видів викладання. Норма: не пізніше, ніж 10-15 хвилин.

5. Наявність і вибір місця на уроці методів, що сприяють активізації ініціативи та творчого самовираження самих учнів, коли вони дійсно перетворюються із «споживачів знань» в суб’єктів дії щодо їх отримання і творення. Це такі методи, як метод вільного вибору (вільна бесіда, вибір дії, вибір способу дії, вибір способу взаємодії, свобода творчості).  Активні методи (учні в ролі вчителя, навчання дією, обговорення в групах, семінар, дискусія, дослідницька робота тощо).

6. Методи, спрямовані на самопізнання та розвиток інтелекту, емоції, спілкування,  самооцінки, взаємооцінки.

7. Поза учнів, чергування пози ( чи спостерігає вчитель за цим? Що робить?).

8. Наявність, місце, зміст і тривалість оздоровчих моментів на уроці: фізкультхвилинки, динамічні паузи, хвилинки релаксації, гімнастика для очей.

9. Наявність у змістовній частині уроку питань, пов’язаних  зі здоров’ям і  здоровим способом життя, демонстрація, простежування цих зв’язків. Формування ставлення до людини  та її здоров'я як до цінності: вироблення розуміння сутності здорового способу життя; формування потреби у здоровому способі життя; вироблення індивідуального  способу безпечної поведінки, повідомлення учням знань про можливі наслідки вибору поведінки.

10. Наявність мотивації діяльності учнів на році. Зовнішня мотивація: оцінка, похвала,  підтримка. Стимуляція внутрішньої мотивації: прагнення більше дізнатися, радість  від активності, інтерес до досліджуваного матеріалу тощо.

11. Психологічний клімат на уроці. Взаємини на уроці:  між вчителем і учнями (комфорт - напруга, співробітництво – авторитетність, індивідуальні – фронтальні, облік вікових   особливостей), між учнями (співробітництво – суперництво, дружелюбність – ворожість, зацікавленість – байдужість, активність – пасивність).

12. Наявність на уроці емоційних розрядок; жарт, посмішка.

13. Щільність уроку: тобто кількість часу, втраченого школярами на навчальну роботу.   Норма: не менше 60% і не більше 75%.

14. Темп закінчення уроку – швидкий темп, « зжужмленість», немає часу на питання   учнів, швидко або з коментарями запис домашнього завдання.

Вправа «Відкритий мікрофон»  Продовжіть речення «Ця педрада мені була корисною тому що…»

   В И С Н О В О К . Формування ціннісної мотивації особистості до здорового способу життя, виховання здорової людини – процес досить складний і суперечливий. На нього впливають умови розвитку держави, громадська думка, тобто найчастіше ті  чинники, що не залежать від школи. Орієнтація і стан сімейного виховання не завжди  допомагають нам у цій роботі.

Збільшення кількості проблемних родин, зайнятість батьків, звідси – несумлінне виконання виховних функцій. До того ж , за результатами соціологічних досліджень, багато дітей  саме   в родині здобувають перший негативний життєвий досвід, тому слід не один рік працювати  над тим, щоб  кожна дитина усвідомила той факт, що стан здоров'я  і творчих можливостей людини майже на 70% залежить від неї самої, від рівня і стилю її життя, від її власної культури  здоров'я і тільки на 30% - від зовнішніх чинників, а також, що здоров'я є основною життєвою  цінністю людини.  Звичайно, вирішення проблеми формування потребує такої взаємодії та, співпраці зацікавлених у цьому: педагогів, медиків, батьків, представників громадськості.

Однак особливе місце та відповідальність в оздоровчій діяльності відводиться освітній системі, яка повинна й має всі можливості для того, щоб зробити освітній процес здоров'язберігаючим,  і  в цьому випадку мова йде вже не просто про стан здоров'я сучасних школярів, а про майбутнє України.

 Рішення педради:

 1. Приділяти особливу увагу профілактиці наркоманії, алкоголізму, ранніх статевих стосунків  та пов’язаних із ними соціально – небезпечних хвороб (туберкульозу, ВІЛ/СНІДу), залученню до роботи представників правоохоронних органів, громадських організацій.

                                      Заступник директора з виховної роботи, класні керівники, протягом року

2.  Провести тижні «Ми за здоровий спосіб життя», «10 днів про здоров'я»

                                      Класні керівники, березень-квітень 2015 р.

3. На методоб’єднанні класних керівників провести тренінги або їх елементи, які активізують спілкування, та допомагають сформувати ціннісні орієнтації щодо здорового способу життя.

                                      Голова м/о класних керівників,  лютий 2015р.

4.  Вчителям – предметникам планувати проведення уроків з використанням здоров'я зберігаючих  технологій.                    

  Вчителі,      постійно

5.  Проводити цілеспрямовану роботу з батьками з питань охорони і зміцнення здоров'я дітей та профілактики  куріння, випадків вживання наркотиків, спиртних напоїв.

                                      Класні керівники,    постійно

Література:

1. А.С.Богданова. Формування навичок здорового способу життя – зміст та мета навчально-виховногот процесу в школі. Посібник для слухачів        курсів підвищення кваліфікації - Луганськ, - 2006.

 2. Ващенко О., Свириденко С. Готовність вчителя до використання здоров’язберігаючих технологій у навчально – виховному процесі. "Здоров’я та фізична культура", 2006-№8.

3. Городенко В. Охорона внутрішнього середовища людини. Виховання здорового способу життя // Завуч. − 2002. − № 7.

4. Тутова О.М. Формування здоров’язбережувальної компетентності учнів як шлях до здорового способу життя [Електронний ресурс] / О.М.Тутова.–Режим доступу :

http://archive. nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Npd/2012_1/4kuzneco.pdf.